Чудо здорової дитини

Яке це щастя, коли починаються перші болі й усвідомлення, що моя дочка Каролінка скоро народиться. 17 серпня вона прийшла на цей світ, але обстеження лікарів показали кишкову недостатність – анус відсутній. Шок, недовіра, я молилася з болем, стражданням, нерозумінням. Страшений жаль огорнув мене. Перша операція – стома. Я прийняла це, бо знала, що як мати можу з цим впоратись. А потім почалося… На жаль, усі зовнішні шви мішка були порушені. Щоденний біль, плач, рвання мішків, перев’язування. Нічого не допомагало, рана все більше відкривалася. Я не могла на це дивитись. Моя мати й тітка почали молитися Помпейську дев’ятницю. Я пам’ятаю, як подзвонив телефон і вони сказали: «Молися, Пауліно, і щось пообіцяй Богові, Він врятує Кароліну, без сумніву». Хоч я знаю, що це так, і ми не повинні в цьому сумніватися. Потім, лікарі сказали, що робитимуть парентеральне введення. Рана потроху почала заживати. Я вже бачила ефекти, через 5 днів все почало ставати в норму. Повільно, але все краще й краще. Стан покращувався, антибіотик працював. Я знаю, що все це Божа Матір з Помпеї. Я знала, що вона це робить, просто для мене було невідомо як. Сьогодні моїй дочці ось-ось виповнилося 6 років, вона перенесла 4 операції, але я знаю, що якби не ця дев’ятниця, ми б не змогли пройти все це. Впевнена, що Вона мені допомогла, за що я надзвичайно вдячна. Коли дивлюсь у блакитні очі моєї дочки, точно знаю, що вона тимчасово була на небі. Щиро дякуємо Богородиці за неї, за дар нашої любові.

Поліна

5 червня 2020 року Божого