Свідчення

В моєму життя мали значення лише гроші, друзі, жінки й розваги.

Це моє перше свідчення, яке я складаю одразу після закінчення першої дев’ятниці. Чи мої прохання були вислухані? Час покаже. Очевидно одне, під час молитви я отримав багато інших ласк, про які я не просив, бо навіть не розумів, чого я зараз потребую. Почну свою історію спочатку. Я походжу з католицької сім’ї. Я вважав себе віруючою людиною. Мені так здавалося. Щоденні короткі молитви зранку і ввечері та рідкісні недільні відправи утверджували мене у моєму фальшивому переконанні. Вервиця була для мене гаджетом. Я навіть не знав, що на ній моляться. В моєму житті мали значення лише гроші, друзі, жінки і розваги. Усі мої відносини були на віру. Вони мали одну основу ‒ пристрасть і бажання. З перспективи часу я бачу, наскільки викривленим було моє поняття про справжню любов. Таке життя тривало 15 років. Закінчилося все банкрутством моєї фірми, розбиттям двох сімей, алкоголізмом і важкою депресією. Я не безпідставно подаю тут час. Подумай, чи ти теж хочеш так довго шукати правдиву дорогу? Чи варто посвятити частину свого життя на пошук речей, що не мають жодного значення?Лише тепер я зрозумів, що під час тієї «мандрівки» я багато разів отримував знаки до навернення. Проте я не зміг і не хотів ними скористатися. Кульмінація мого життя відбулася у квітні цього року. Я залишився без роботи, без будь-якого джерела прибутку, з багатьма боргами. Мене залишила жінка, яку я дуже кохаю і для якої я відрікся Бога - і це під час сповіді. Після кількох тижнів вживання алкоголю я опустився на дно, я зрозумів, що немає іншої дороги і ніхто мені не допоможе. Я поїхав на Ясну Гору й пішов до сповіді з цілого життя. Після повернення я почав відмовляти Помпейську дев’ятницю. Намірення… Те, що відбувалося зі мною під час дев’ятниці, було і є для мене повністю незрозуміле. В одну хвилину від мене відвернулися всі: знайомі, партнери, «друзі», особи, які здавалися мені близькі й на яких я міг розраховувати. Тепер бачу, як я помилявся і як добре, що сталося те, що сталося. Закінчилися всі мої токсичні знайомства. З мого оточення зникли всі люди, які не вносили в моє життя нічого вартісного, а навпаки. Наступний дар, який я отримав під час молитви це – спокій. Я мушу підкреслити, що донедавна мене все могло вивести із рівноваги і це з будь-якої причини. Сьогодні я не знаю, що таке нерви, підвищений тиск, злість, гнів… На все я дивлюся з відстані. Я став іншою людиною. У мені немає гніву, заздрості, пихи, фальшу й облуди. Я перестав пити. Я зірвав з нечистотою. Марія звільнила мене з багатьох налогових гріхів, про які я навіть не знав і не задумувався наскільки деструктивний вплив мали вони на моє життя. Чи було мені важко молитися? О, ні! Однак я мав стільки сильної волі і мотивації, щоб дати раду. Для мене це частково і випробовування віри й бажання змінити себе. Моє намірення було не на часі, але все те, що я отримав «додатково» варте того, щоб молитися. Якщо ти ще вагаєшся, тут немає сумнівів. Багато осіб наводить аргумент часу, який треба виділити на молитву. Час сам знаходився. Не зволікай. Не бійся перейти на сторону світла!