Зцілення шлюбу

Після народження третьої дитини наші подружні стосунки почали погіршуватися. Вічні сварки, образи, непорозуміння, крики. Я була у відчаї, бо наші діти спостерігали за цим, вони почали все більше нервувати. Мій чоловік пішов із сім’ї, багато спав і вечорами пив. Я відчувала, що він став для мене незнайомцем і навіть ворогом. Думками я починала готуватися до розлучення, як тоді думала, щоб позбавити своїх синів страждань. Одного разу у відчаї я взяла вервицю. Чудеса почали відбуватися повільно. Чоловік розпочав терапію, доглядав за собою, більше часу проводив з дітьми. Крім того, що збило мене з ніг, він підписав річний «хрестовий похід» і взяв на себе обов’язки. Ми багато говоримо, у нас немає ворожості, а відкритість та цікавість. Я відчуваю себе коханою маленькою донькою Божої Матері, яка захищає й піклується про мене.

Катерина

6 червня 2020 року Божого