Наше велике чудо

Мене звати Кшиштоф, разом з моєю дружиною Анною ми хочемо засвідчити, що Мати Божа Помпейська допомагає нам завжди, коли ми цього потребуємо. Нам по 35 років, вже два роки, як ми одружилися, мріємо про дитину. Вирішили піти на прийом до лікаря. Він скерував нас на обстеження. Там виявилося, що у нас лише 10% шансів на природню вагітність. Наш лікар показав нам різні можливості, між іншими варіантами був й in vitro. Він не намовляв нас до прийняття жодних рішень. Як католики, ми не сприйняли цієї пропозиції, хоча мої думки інколи кружляли навколо цієї ідеї. У своїй молитві я щиро молився, що не хочу цього й одночасно вірив, що розв’язок прийде сам собою, я просив про це мого Ангела. Саме тоді я змінив телефон і почав вивчати різні додатки. Я скачав собі Святе Письмо і молитовник, в якому прочитав про Помпейську дев’ятницю. Обдумавши, я запропонував дружині цю молитву, і вона погодилася. Через кілька днів ми почали молитися, щоб природно зачати і народити дитину. Це не було легко, було багато справ, часом занедбання, іноді лінивство відволікали нас від молитви. Інколи ми відмовляли її вже майже засинаючи, інколи окремо, бо різні справи затримували мене далеко від дому, але завжди з вірою в серці. Що цікаво, останній день нашої молитви співпав з останнім днем циклу. Після певного часу, ми були в батьків і посеред ночі щось мене розбудило, не забуду цю ніч ніколи. Я був дуже втомлений після подорожі, але хтось почав тягнути мене за плечі й говорив до мене так, якби це була найважливіша на світі річ у моєму житті. Пам’ятаю ці слова: «Зараз подякуй Марії за дитину, приклякни і подякуй!» Я так і зробив, це була коротка подяка, після цього я впав на подушку. Зранку моя дружина, розбудивши мене, сказала, що зробила тест — вона вагітна. А я, ледь розплющуючи очі, відповів, що знаю. Від цього часу пройшло три місяці, а з нашою трійнею все гаразд. Ми віримо, що Мати Божа Помпейська буде опікуватися нашою малечею.

Анна і Кшиштоф

13 вересня 2013 року Божого