Про Помпейську Дев’ятницю я дізналася від подруги. Спочатку мене це зацікавило, але потім я вирішила, що не зможу відмовляти 3 частини вервиці щоденно. Пройшло кілька днів і знайшлось намірення, в якому варто було молитися. До цього часу я працювала на роботі, яка небагато приносила для мого розвитку. Незабаром я закінчую навчання і вирішила, що саме час помолитися за своє майбутнє. Я почала відмовляти дев’ятницю і з самого початку почалися падіння. Коли я починала молитися на Святій Вервиці, мене відволікали негативні думки про Бога, проте я була витривалою в молитві — і згодом ці думки покинули мене. Зустрічала знайомих, які розповідали мені про свої чудо-роботи, про свої заробітки і радість від успіхів. Мені було прикро, що все це не стосується мене, було важко, але я продовжувала молитися. Коли наближалося закінчення дев’ятниці, мені зателефонували і запросили на співбесіду, я була здивована, бо навіть не знала, яку посаду мені пропонують і не пам’ятала, що висилала туди своє резюме. Наступного дня, коли я йшла на співбесіду, почула внутрішній голос, який говорив мені, що я отримаю тут роботу. Це, напевно, Мати Божа давала мені такий знак і так сталося. Вже два тижні я працюю в цій фірмі, ця робота дуже цікава. Марія ніколи не залишить нас у потребі, а віра робить дива. Будьте витривалі в молитві!
Моніка
23 квітня 2014 року Божого