Дар Божий

Після втрати двох дітей мені було страшно думати про потомство. Однак ще більшим було прагнення дати життя новій людині, щоб поділитися надміром любові свого серця. Перед вагітністю знайома розповіла мені про Помпейську дев’ятницю. Вервиця ніколи не була для мене легкою молитвою. Зрештою, Марія теж не займала особливого місця в моєму серці. Я постановила це змінити, переступити через себе. Це не було легко. Зараз з огляду на ці 9 місяців я знаю, що наш син є особливим даром Божим, вимоленим через Матір Божу.

Я молилася за здорове немовля, за щасливий перебіг вагітності. Пригадуючи попередні вагітності — одна закінчилася викиднем, друга була дуже патологічною, дитина мала вроджені вади — я вирішила, що цю вагітність повністю присвячу Марії. Вже від перших днів, коли результати досліджень не були позитивні, а лікарі пропонували штучні гормони, я сказала собі, що повністю віддаюся Божій волі і опіці Марії. Після недовгої кризи все стало на свої місця. Вся вагітність пройшла так добре, що навіть уві сні такого не могла побачити. Я дуже щаслива. З дитям теж все добре. Зараз думаю лише про нього. І незважаючи на те, що малий впертюх не готується ще на цей світ (а за прогнозами лікарів мав би), незважаючи на те, що відчуваю легкий страх від можливих ускладнень (чи обійдеться без хірургічних втручань?), я довіряю Марії до кінця. Вірю, що наш син — це Марійська дитина, вірю, що Матінка Божа проведе його через цей світ і буде над ним зажди чувати.

п. М.

3 червня 2015 року Божого