Вислухане прохання

Бажаю подякувати Матері Божій за ласку, яку отримала в житті. Минулого року (2014) я впала і дуже пошкодила одне коліно. Думала, що минеться, заживе, хоч почала шкутильгати. Та коліно й далі боліло, довелося йти до лікаря. Лікар скерував мене на обстеження (УЗД), в результаті якого виявилося, що в мене під коліном утворилася кіста Бейкера. Лікар сказав, що слід оперувати. Та я на операцію не погодилася. До плащаниці того року приступала стоячи. Ходила, так шкутильгаючи, приблизно рік. У березні цього року (2015) послизнулася і знову впала на те саме коліно. Тоді вже навіть встати не могла, добре, що чоловік був поруч. Після того я злягла і не могла ходити, боліло. Мусіла знову йти до лікарні. Операцію все-таки не хотіла робити, лікувала чим могла: і лікарськими препаратами, і народними засобами — всім, чим знала, чого тільки не пробувала. Змушувала себе на силу ходити. До плащаниці і цього року йшла стоячи. Просила та молила зі сльозами про Божу поміч і ласку.

Моя родина розказала мені про Помпейську дев’ятницю, в якій слід було відмовляти повну Вервицю (15 таїнств) протягом 54 днів. Почала її молитися й уповати на поміч Матері Божої у своїй біді. У селі неможливо людині бути без роботи, а тут нога… людина безпорадна. Чоловік сестри їхав з мамою до лікарні і я теж поїхала до лікаря на обстеження. Зробили знову УЗД і коли лікар подивився, то засвідчив, що тієї кісти вже немає (а хотіли робити операцію!). Я була дуже здивована і рада, що вона зникла. Хоч нога ще не цілком здорова і час від часу дає про себе знати, але це для мене велика ласка від Матері Божої, за яку Їй дуже вдячна. Тепер розумію, як важливо з вірою просити і молитися, тому заохочую інших звертатися в молитві на Вервиці до Пречистої Діви Марії.

п. Марія, с. Прилбичі Яворівського району Львівської області

11 жовтня 2015 року Божого