Спільна молитва батьків на Св. Вервиці — оздоровлення синочка

Пригадується мені сентенція отця Василя Ковпака про те, що сьогодні теж відбуваються чуда, які Господь Бог і Пречиста Діва Марія зсилають для людського роду. Мова йтиме про одне із таких чуд, яке сталося через відмовляння Помпейської Дев’ятниці з 18 жовтня по 15 листопада 2015 р.Б.

Молитися дев’ятницю я почав раптово, після довгих зволікань та у великому відчаю. Наміренням цієї духовної практики було благання до Матері Божої про виєднання нашому трирічному синові Назарію ласки оздоровлення душі й тіла, оскільки його психоемоційний стан був надто важким і нездоровим. Ці зрушення у його психіці ми з дружиною помітили у півторарічному віці, намагалися зрозуміти, що відбувається, кілька разів консультувалися з лікарями, обстежувалися. Один із докторських висновків вказував на причинно-наслідковий зв’язок із важкою вагітністю, яка справді мала місце.

Поступово стан нашого хлопчика погіршувався. Неспокійний сон, агресивна поведінка вдома, постійні крики, плач і непослух, у 80% негативна відповідь, навіть наперекір своєму власному бажанню. У публічних місцях ми намагалися зайвий раз його не турбувати, а коли наступала критична ситуація, то попросту доводилося його віднести подалі аби не привертати уваги. При невиконанні його побажань, падав на землю і кричав до останнього, впадав у депресивний стан. Інколи це було схоже на епілептичні приступи.

Які тільки методи ми з дружиною не використовували… Починаючи від покарань різного роду і закінчуючи вмовляннями і поступками. Було навіть докоряв дружині, мовляв: «Бачиш, раз його послухала, виконала його забаганку, і от як він тепер свого добивається».

Від двох років Назарчик став гірше їсти, останній місяць взагалі мало їв.

Відтак останнім прибіжищем, яке б мало бути першим, стала дев’ятниця до Матері Божої Помпейської.

Вже протягом дев’ятниці ми зауважили, що дитина міняється. Останнього тижня дев’ятниці Назарчик важко захворів, і нам довелося перебувати в інфекційному шпиталі. Хоча нас виписали додому через два дні, Назарчикові таке перебування у лікарні не дуже сподобалося. Він був дуже пригнічений від білих халатів і обмеженого простору. Та недовго ми пробули на «свободі», через три дні ми знову потрапили до цього ж шпиталю у ще важчому стані. Це був останній день дев’ятниці — неділя.

Організм дитини був вкрай виснажений від майже тижневого голодування, тому було необхідно лікувати ще більш інтенсивно, одне слово — треба було рятувати. Але Мати Божа нас не опускала, а виконала свою обіцянку через три дні, коли ми повернулися додому.

Назарчик видужав і змінився дуже різко в кращу сторону. Він став активним і комунікабельним, водночас спокійним і дуже люб’язним. Він вже не падає в істерику, не кричить, а потішає всіх своїми дитячими висловлюваннями і посмішкою. Почав добре їсти і спокійно спати.

Був випадок, коли я опустив одну вервицю, яку пізніше надолужив. І в тій ситуації, було таке замішання, сумнів, чи Мати Божа прийме цю молитву. Але в розважанні про свою неміч і велич Матері Божої, я прийняв рішення молитися цю дев’ятницю до кінця, а при потребі всі наступні. І Марія в чудовий спосіб засвідчила вірність своїй обітниці.

Дякуємо Тобі, Маріє, за вислухану молитву, можливо інколи холодну і механічну…

Ми, Крив’як Юрій та Крив’як Оксана, вірні парафії Святих Верховних Апостолів Петра й Павла у Рясному-1, засвідчуємо чудо Матері Божої Помпейської 24 листопада 2015 р.Б.

Заохочуємо всіх вірних не зволікати, а відбувати цю чудову дев’ятницю в різних наміреннях, аби отримати численні ласки за посередництвом Матері Божої!

Юрій та Оксана Крив’як, вірні парафії Святих Верховних Апостолів Петра і Павла у Рясному-1, м. Львів

24 листопада 2015 року Божого