Слава Ісусу Христу! Знала, що писатиму свідчення про Помпейську дев’ятницю, але не знала, коли саме, на все Боже Провидіння. Коли моїй сестрі поставили страшний діагноз «онкологічна хвороба», тоді світ потемнів. За сестру Надію переживали, молилися, плакали і знову молилися, але як потопаючий хапається за соломинку, так і ми шукали ліків, підтримки, розради… Одного разу на проповіді о. Андрій Коваль заохочував вірних відмовляти Помпейську дев’ятницю. Я негайно розповіла про цю молитву сестрі, і вона з дочкою відразу почала молитись, казали, що та молитва саме для них. Кожен з них мав своє намірення, дочка за маму, за її здоров’я, мама за дочку, щоб поступила в омріяний університет. Молились разом за одне, і один за одного. Так тривало три з половиною роки. Коли стан здоров’я став на межі, Наді з цілковитою підданістю волі Божій приймала усе: страшні болі, «штурми» свого сумління. Найбільшим болем для матері було залишати свою єдину доню, та з ними була Небесна Ненька. Марія допомогла обом: сестра перед смертю приймала Найсвятіші Тайни, а її дочка стала студенткою медуніверситету. Ми дякуємо Пречистій Діві Марії за ласку, за підтримку, за розраду для всіх.
Василина смт Івано-Франкове
30 жовтня 2018 року Божого