Моя дев’ятниця почалася 15 серпня 2017 р. Не приховую, що це був акт повного розпачу, який викликаний розчаруваннями і знеохоченнями моєю роботою, яку впродовж багатьох років я намагався змінити. Дев’ятниця з двома дітьми і щоденними робочими обов’язками не була легкою. Щодня я прокидався о 5 ранку і молився перед роботою, завдяки чому я витривав докінц. Впродовж всіх цих днів, як і після закінчення дев’ятниці, не сталося нічого несподіваного, що можна було трактувати як «чудо», оскільки мої справи далі йшли так, як і до цього. Я відбув кілька співбесід, відновив старі контакти, натрапив на одну особу, яка порадила мене комусь іншому і так вдалося. В мене нова робота. Я не знаю, що принесе мені майбутнє, чи ця нова робота є справді моєю, чи буде краща від попередньої, є багато інших питань, які мене хвилюють. Натомість, я уповаю на Божу Волю. Додам також, що після закінчення дев’ятниці я не закинув вервицю. По можливості я намагаюся щоденно відмовляти одну частину вервиці, яка є для мене своєрідним ліком у важкі дні.
Бартош
31 грудня 2017 року Божого