Помпейську дев’ятницю я почала відмовляти у вересні 2016 року. Зараз я відмовляю 7 дев’ятницю і повна віри та довіри, бо все, про що я просила в попередніх дев’ятницях, отримала надміру, а ще стала свідком багатьох ласк від Цариці св. Вервиці. Я вирішила, що напишу це свідчення після шлюбу. Почала молитися дев’ятницю, на яку натрапила після прочитання свідчення. Я і моя сім’я були у важкій ситуації, бо були дуже конфліктні і повні ворожості. Все почалося з хвороби моєї мами, я молилася, щоб мамі було якнайлегше. Мама померла, але все відбулося так спокійно, так, як мама собі бажала. Я вірю, що Марія взяла її у свої руки і запровадила до Свого Сина. Коли я тільки так подумала, то одразу заспокоїлася і переживала з великим спокоєм та довірою, що моя мама щаслива. У другій дев’ятниці я молилася за своє особисте життя. Мені було 40 років, і всі роки я прожила в самотності. Було достатньо Помпейської дев’ятниці - і я в шлюбі. Скажу більше, якщо 18 місяців тому, мені б хтось таке сказав, я б подякувала за оптимізм, але не повірила б. Справді, з людської точки зору в мене не було шансів: 25 років нічого і що, несподівано має щось статися? Але для Бога немає неможливих речей, особливо, якщо просити за заступництвом Цариці св. Вервиці. Ця молитва не знає відмов. Я часто читаю свідчення і знаю, що ці свідчення мають значення, особливо у хвилини сумнівів, а вони приходять, бо ми ж слабкі. Пишу своє свідчення, щоб подякувати Непорочному Серцю Марії, Цариці Милосердя і сказати: моліться і довіряйте. Марія нас не опускає. Дякую, Матінко Кохана!
Рената
20 лютого 2018 року Божого