У червні 2011 року мій племінник пережив дуже важку операцію видалення пухлини з мозку. Він жив в іншому кінці світу. Мав 38 років і дворічного сина. Як їм допомогти і бути з ними у цей важкий час ракової хвороби? Це був час, призначений на терпіння і дії в нашій родині. Я просила доньку, щоб вона запропонувала якусь молитву, яку ми будемо спільно відмовляти для ласки оздоровлення, якщо на це є воля Божа. Аня запропонувала спільно відмовляти Помпейську Дев’ятницю — важку, але таку гарну молитву на вервиці. Впродовж усієї хвороби племінник дуже дякував за молитви, Служби Божі, пости. Багаторазово по телефону дякував Ані за її ініціативу. Незважаючи на важкі дні, свідчив про неустанну опіку Марії. Спільна молитва на вервиці допомогла вирішити багато важких справ, які в той час з’являлися в родині, змінила людей, які відмовляли цю молитву. Після першої дев’ятниці прийшли наступні: за згоду в родині, за зміну сердець. Після другої дев’ятниці вночі я почула голос, що треба ще дуже багато молитви в наміреннях, про які ми просили. Прийшла чергова мобілізація до молитви. В той час ми переживали, щоб хворий мав необхідну медичну допомогу, підтримку зі сторонни дружини і, що найважливіше, опіку зі сторонни Церкви, щоб не відійшов до Бога без св. Тайн. Сам хворий не міг нічого зробити. Був залежний від інших. Ми побачили, щоб Бог керує нашим життям, якщо ми Йому це дозволяємо. Керував Він також життям Даніеля і його найближчих. Завдяки добрим людям, які відкрили свої серця і двері своїх домівок, він міг зустрітися з мамою і братом. Він мав опіку мами, сестер монахинь і світських людей до останніх днів свого життя в центрі при польському костелі. Великий піст, Страсний тиждень і Воскресіння хворий прожив, користаючи зі св. Причастя в церкві. Відійшов до Бога 18 квітня 2012 року. Молитва на вервиці це наша ласка, з якої можемо користати кожного дня і отримувати неустанну Божу опіку і допомогу в нашому житті. Ми дякуємо Марії за її заступництво і просимо про опіку над маленьким Конрадом.
Елизавета
30 березня 2014 року Божого