Я витривала в молитві, вірячи, що вона буде вислухана

Про дев’ятницю я дізналася випадково (хоча, як відомо, випадковостей немає). Цю інформацію я відклала на кращі часи. Одного разу, шукаючи газети, я натрапила на брошуру про Помпейську дев’ятницю з чіткою інструкцією, як її відмовляти. Я замислилась над цим, але дивувала мене така велика кількість молитов. Так, я молюся щодня і частину вервиці теж, але щоб одразу усі три частини… Для мене це було щось фантастичне. Ще якийсь час я опиралася цій молитві, але отримала ще один сигнал. І от я вирішила зібратися з силами і почати дев’ятницю. Також я постановила собі вставати раненько, коли всі ще сплять і панує тиша, аби в спокої відмовляти цю святу молитву. На початках було важко (маю проблеми з раннім прокиданням), проте я вставала і молилася. Ця молитва займала мені всього одну годину на день. Помолившись вранці, я мала чисті думки на цілий день. В житті мого сина почалися важкі часи, життя руйнувалося, він втрачав заробіток. Вислані резюме не давали жодного результату. В такій ситуації я знову згадала про Помпейську Дев’ятницю. Я почала задумуватись, в якому намірі мені молитись, бо їх було дуже багато, а треба вибрати одне. Тож 6 січня 2014 року я почала дев’ятницю за вирішення синових проблем. 2 лютого я закінчила прохальну частину, а 28 лютого – подячну. За той час трапилося багато, але я тривала в молитві, вірячи, що ця молитва мусить бути вислухана. Про працю нічого не було чути. Звісно, з’явилися якісь дві-три пропозиції, але так само і зникли. А в середині березня випадкова розмова допомогла знайти моєму синові роботу. Якою ж великою була моя радість! Я знала, що це Марія та Її опіка. Зараз син працює, він задоволений. На даний момент це випробувальний термін, та я маю надію, що він отримає постійне місце. Кожного дня я дякую і далі прошу про опіку і благословення Марії. Зараз я відмовляю другу дев’ятницю у дуже важкій проблемі. Йдеться про подальшу долю і життя після розпаду подружжя. Я вірю, що і ця молитва буде вислухана. Богу подяка за те, що наша доля не в наших руках, а в руках Марії.

Анна

15 квітня 2014 року Божого