Маленька церковця і дев’ятниця

Про Помпейську дев’ятницю я дізнався від священника, до якого завела мене Марія (одного разу їдучи польовою дорогою, я доїхав до церкви, якої ніколи раніше там не бачив). Через кілька зустрічей священник мене «розшифрував», бо в нашій сім’ї були проблеми. Завдяки його порадам, 6 грудня 2017 я почав дев’ятницю за навернення дружини. Я ніколи раніше так гаряче не вірив, я був модний і сучасний, як все моє оточення. На свято Непорочного Зачаття я поїхав до церкви, щоб на Годині Ласк порозмовляти з Марією і тоді зрозумів, що мушу змінитися найперше сам, Марія дала мені ласку справжнього іспиту сумління. Далі були дні розмов і вибачень з моїми батьками, братами і сестрами, дружиною, а лише потім генеральна сповідь. В моїй сім’ї було щоразу гірше. Дружина шаліла, коли чула, що я йду до церкви, я слухав, що я несучасний. Вона зняла обручку на знак того, що ніколи не повинна була виходити за мене заміж, бо ми з різних світів. За 10 років спільного життя в нас є двоє дітей, які нас єднають. З любові до дружини, я віддав їй всі сфери свого життя. Дякуючи Марії, я віднайшов свою душу, а дружину я люблю і продовжую за неї молитися. 12 лютого я почав ще одну дев’ятницю за порятунок нашого подружжя і через кілька днів дізнався, що моя дружина повертається на роботу після 5 років перерви. Чи ж це не Марія? За свій шлюб я молюся надалі і буду, бо вірю, що Марія може все, і якщо на це є воля Її Сина, то ми будемо справжнім люблячим подружжям, в якому живе Ісус.

Лукаш

29 березня 2018 року Божого