Вирваний з неволі

Перед святом Непорочного Зачаття, я закінчив відмовляти свою першу дев’ятницю. І я маю багато чого розповісти. Мені 28 років, у серпні я ступив на дорогу навернення. Загалом, це Марія, як в таїнстві відвідин, принесла мені Ісуса. І так, як Вона подорожувала через гори до св. Єлизавети, так і подорожувала через гори гріха мого серця, щоб таки через нього принести Ісуса в моє життя. Я впевнений, що сам ніколи не дав би ради. Моє життя до цього часу, як я написав, це одна велика гора гріха. Я був вихований у католицькій сім’ї, в дитинстві був міністрантом у церкві, але я піддався злу, в яке пірнув з головою. Св. Вервицю я взяв до рук у липні цього року. Чому? Після перегляду фільму «Шість демонів Емілі Роуз», а також кількох конференцій священика-екзорциста сталася звичайна річ – я налякався. Я вважаю, що дар страху Божого запрацював тут як хірургічний скальпель. На початку, не хотячи, з великим опором, я почав відмовляти Св. Вервицю, але ще не дев’ятницю. Молився і вервицю до Божого Милосердя. І тут почалося. З кожною молитвою на вервиці я відчував щораз то більший спокій. Я ставав тихіший, що вважаю за одну з найкращих ласк, яку дає нам Бог через Марію. Пізніше я дізнався про Помпейську дев’ятницю. Так як і в більшості, в мене були такі ж думки: три вервиці щодня: задовго, заважко, диявол робив свою справу. Я налякався. Я вирішив, що почну дев’ятницю тоді, коли поєднаюся з Богом у Тайні Сповіді. До сповіді зі всього життя я готувався близько місяця. Може хтось скаже, що це довго. Насправді, це я відволікався, бо іспит совісті з цілого життя я зробив досить швидко, це зайняло мені одну недоспану ніч. Я вичищав усі свої бруди: написав, намагався вивчити напам’ять і однієї вересневої суботи я поїхав до ордену братів Капуцинів. Раніше я чув про них і щось змушувало мене поїхати туди. Впродовж години я визнавав свої гріхи священику –капуцину обличчям в обличчя, а не через решітку сповідальніці. Було важко, мені відбирало мову, але вдалося. Найгарніші слова: «Бог відпускає тобі гріхи». Чому я про це пишу? Вважаю, що для людей, які вагаються, спершу потрібно поєднатися з Богом. Потім вже легше розпочати дев’ятницю, і після сповіді диявол вже не так лякає. Кілька років я мав проблеми з азартними іграми. Кожного разу я програвав то більше, то менше грошей. Коли я лише залагоджував фінансові проблеми, то знову повертався до букмекерів, автоматів і т. д. Незважаючи на те, що я був після сповіді з цілого життя, диявол тримав мене міцно. Я піддався кілька разів спокусам, звісно програвав тоді гроші. Тоді розпач мене з’їдав. Я вже мав намірення і 15 жовтня просив Матінку Божу звільнити мене від гріха. Сама молитва пройшла мені без великих проблем. Я пам’ятаю, що найважчим був 7 чи 8 день прохальної частини – небажання молитися, важко зібратися з думками, зовнішні чинники – сестра мала якісь прохання, у сусіда занадто голосно звучала музика. Але з Божою допомогою мені вдалося. Наступні дні мені пішло дуже легко. Я щотижня ходив до сповіді, якнайчастіше до Св. Причастя, намагався частіше бути на Св. Літургії. І це допомагало мені у відмовлянні дев’ятниці. Від початку дев’ятниці я зовсім перестав думати про азарт. Так як кілька років я жив іграми, так дуже швидко забув про це, навіть не знаю, коли це сталося. Марія також змінила моє мислення. Те, що я вважав найважливішим або втратило сенс, або відійшло далеко назад. Через молитву я вчився покори, скромності. Я зрозумів, що моє життя до цього було широкою дорогою до заглади. Я полюбив цю молитву, розважаючи Таїнства Св. Вервиці в тиші, вдома або на роботі (так склалося, що я мав можливість молитися без перешкод на місці праці). Згода, яка панує вдома після 13-14 років війни з мамою – чи ж не заслуга Марії. Стабілізація фінансової ситуації, невеличка, але все ж. Спокій серця, віднайдення радості життя, розуміння того, що у моєму серці Господь має місце і наповнює його любов’ю. Я перестав дивитися телебачення, перестав читати непотрібну інформацію Інтернеті, я полюбив Св. Вервицю в Радіо Марії. Чи я настільки сильний, щоб сам дійти до таких змін? Справа очевидна. Дякую Тобі, Маріє, за те, що я описав вище. Вже 8 грудня я почав другу дев’ятницю, яку завершу на свій 29 день народження. Не зволікайте.

Марек

20 грудня 2015 року Божого