Ліки для позбавлення відчуття меншовартості

Я пишу це свідчення з думкою про тих, які відмовили дев’ятницю і думають, що їхні прохання не вислухані. Ось моя історія. Два з половиною роки тому після повернення з декретної відпустки мене звільнили з роботи. Я з болем перенесла цю звістку. Це стало причиною відчуття особистої меншовартості, мені здавалось, що я нічого не вартую, не могла змиритися з тим, що не працюю. Я шукала роботу, але безрезультатно (хотіла працювати за професією, а не будь-де). Син часто хворів, тому ми з чоловіком вирішили, що на разі я не шукатиму роботу, а займуся сином. Мені здавалося, що знайти роботу просто неможливо. У грудні 2014 року я пережила через це психологічну кризу, була виснажена і морально розбита. Були дні, коли мені здавалося, що ще одного такого дня я не переживу, я плакала без причини, було важко. Тоді я дізналася про Помпейську дев’ятницю і в січні 2015 почала її відмовляти. Я дуже очікувала на сповнення цієї обітниці. Але нічого не діялося. Тоді ж я закінчила післядипломні курси підвищення кваліфікації. Після цієї дев’ятниці я почала другу разом з моєю мамою, щоб вона покинула палити ( це досить сильно руйнувало її здоров’я). І знову нічого не сталося. Цієї осені мій син пішов у садочок, а я відчула, що прийшов час все віддати в руки Марії та Ісуса. Я почала ходити на адорації Найсвятіших Тайн. Майже щодня я відмовляла бодай одну частину Св. Вервиці. Я відчувала, що ключем до розв’язання проблем є довіра до Марії та Ісуса. Вже тиждень я працюю, не за велику зарплатню, але в галузі, в якій я хотіла. Мені вдається поєднувати сім’ю і роботу. А це також було для мене важливо. Починаючи дев’ятницю, я очікувала на чудо – чогось, що прийде ззовні і розв’яже мою проблему, а тим часом чудо відбулося в мені тоді, коли я віддалася Богові. І хоча довго нічого не відбувалося, я знала, що перебуваю в руках Ісуса та Марії. А це найцінніше!

Марта

18 січня 2016 року Божого