5 років з Помпейською дев’ятницею

Я дізнався про Помпейську дев’ятницю випадково й незабаром почав молитися, просячи заступництва Помпейської Богородиці. Першу дев’ятницю молився за свого сина, який у віці 18 років зазнав розчарування у вірі. Все нормалізувалося ще до закінчення дев’ятниці. Донині він залишається твердим у вірі. Ще одним молитовним наміром було здоров’я для друга мого сина, який захворів на гострий лейкоз. Лікування виявилося хорошим та ефективним, друг одужав, хоча шансів було небагато. З тих пір, тобто близько 5 років, я молюсь цю дев’ятницю. Не всі мої прохання були вислухані, іноді вони потребують часу, але я вірю, що всі вони почуті, Бог знає, коли їх виконати, якщо на це Його свята воля. Останнє свідчення з минулого року. Коли я вирішив знову молитися цю дев’ятницю, не зміг обрати намір й попросив світла Святого Духа, то отримав таке натхнення, щоб помолитися за добру смерть мого батька. Незважаючи на свої 80 років, тато був здоровою, веселою людиною, сповненою енергією. Я молився, щоб Бог дав йому ласку добре покинути цей світ. Незабаром після початку дев’ятниці тато впав і його стан швидко погіршився, проте повільно почав відновлюватися. Він попросив не класти його в лікарню, бо мав медичну допомогу вдома. Після кількох місяців хвороби та безпорадності, оскільки не мав сили встати з ліжка, він помер на моїх руках, прийнявши Святі Тайни в день св. Андрія. Він мовчки заснув, без болю й страждань. Коли я побачив, що він помирає, ми з мамою почали молитися до Божого Милосердя. Він помер, коли ми закінчили молитися. Про таку смерть можна лише мріяти. Я вірю, що це завдяки Богородиці з Помпеї. В даний час я молюся дев’ятницю за молоду людину, яка пішла далеко від Бога, вірю, що мене почують, але лише Бог знає, коли це станеться. Найбільші зміни відбуваються в мені. Молячись в різних наміреннях, мені здається, що я більше наблизився до Бога й отримую стільки ласки, стільки Його любові, що важко про це говорити. Ця дев’ятниця змінила мене. Вервиця стала моєю основною молитвою. Я довіряю себе Марії і знаю, що вона провадить мене. Моє покоління виросло за Папи Йоана Павла ІІ. Я намагався читати Його Писання, енцикліки, але вони були для мене занадто складними. Але одне його послання залишилося в моєму серці назавжди: «Моліться на вервиці».

Володимимир

17 квітня 2020 року Божого