Хочу скласти свідчення, так як обіцяла Марії, завдяки якій я віднайшла віру, що можу щось змінити в житті. Я є віруючою особою, принаймні мені так здавалося. Але на молитву і Церкву в мене ніколи не було часу. Я ходила до церкви лише на свята, а мої молитви були лише механічним відчитуванням. Мені дуже добре жилося: дім, дитина, робота, чудовий чоловік…аж раптом рухнув увесь світ. Виявилося, що мій коханий чоловік має когось, і це був шок. Він сказав, що мене не кохає, що не хоче зі мною бути і що ніколи не був зі мною щасливий. Я була така розбита, що хотіла ковтнути таблетки, аби моя дитина не дивилася на те, що відбувається вдома, бо серце її розривалося. Випадково я натрапила на цю гарну молитву. Спочатку думала, що це не для мене, я навіть не вміла відмовляти вервицю. Через кілька днів я вирішила спробувати, бо не бачила іншого порятунку. Ставало щораз гірше, а я молилася. Чоловік поводився дедалі агресивніше: обзивав мене, шаленів… Одно дня донька сказала, що це не її батько, бо він ніколи б так не сказав. Я зрозуміла, що лихий є в моїй родині, спершу він показав, яке чудове життя без Бога, а тепер поставив жінку на дорозі мого чоловіка, і чергова сім’я ‒ на грані знищення. Батько мого чоловіка вчинив самогубство. Але я не здамся і буду боротися, бо, окрім всіх тих ран, які він мені завдав, я надалі його кохаю і не зможу зненавидіти. Цей знак любові завжди перемагає. Він вже не має наміру переїжджати і сказав доньці, що іноді людина перестає когось кохати, тому він постарається зі мною заприятелювати. Через кілька днів знову сварки, але Марія дає силу і я переношу їх без жодних емоцій. Кожна молитва є для мене заспокоєнням, я не вживаю алкоголю, бо це була б втеча від проблем. Я не можу жити без Церкви і молитви, без того, на що колись не мала часу. Ми молимося разом із донькою. Зараз я готуюся до сповіді з цілого життя і знаю, що це все заслуга Марії. Вона гоїть рани і втирає сльози. Я відмовляю другу дев’ятницю і не здамся. Життя без Бога є нічим. Я повертаюся до Бога зі злої дороги і вже назавжди буду з ним. Я вірю і довіряю, а якою буде Його воля побачимо в майбутньому. Я віддала Йому своє життя і хочу до цього життя повернути свого чоловіка. Дякую коханій Матінці і Пресвятій Трійці за все, що мені дали. Моліться і вірте, що вам вдасться!
Дорота
17 жовтня 2016 року Божого