З певного часу мій чоловік перестав любити мою сестру і її чоловіка. Він вважав, що вони егоїстичні люди, тому що ніколи не запрошували нас до себе, зрідка телефонували, не допомагали батькам, а крім того, моя сестра вважала себе розумнішою за всіх. Це була думка мого чоловіка й він продовжував говорити про це мені. Пізніше він навіть не хотів їх відвідувати (й тоді, коли вони запрошували). Ми багато разів сперечалися з цього приводу, я вважала, що він трохи перебільшує. Дуже переживала за це, особливо, коли наближалося Перше Святе Причастя нашого сина Матеуша, а моя сестра – його хрещена. Я не могла уявити, що її там не буде або що в цей особливий день буде якийсь конфлікт. У неділю Божого Милосердя я почала молитися Помпейську дев’ятницю за злагоду в моїй родині. 12 травня – день Першого Причастя був дуже сімейним. Через кілька місяців після закінчення дев’ятниці, як і раніше, в нас спільні регулярні зустрічі, приємні розмови. Дякую, Мамо, що Ти зі мною й не залишаєш нас у потребі.
Марія
18 квітня 2020 року Божого