Довгоочікувана ласка

Мій батько ходив до церкви тільки у великі свята, але ніколи не сповідався. З мамою вони не були вінчані у церкві. Пройшли роки, мама часто просила батька взяти церковний шлюб, але згоди не було. Він випивав, були скандали і крики вдома. У 2000 р. моя кума привела мене на нічну адорацію до Рясного у церкву Свв. Апп. Петра і Павла. Тут я вчилася жити з Богом, молитися на вервиці та інших набоженств, які часто жертвувала в наміренні батьків, але змін не було . У 2013 р. о. Андрій Коваль розповів про Помпейську дев’ятницю і порадив мені її відмовити. Я дуже зраділа, оскільки могла відмовляти будь-де без книжки, тому що давно молилася на вервиці . Я молилася 2,5 роки, було по ‒ різному: пропуски і засинання під час молитви. З часом почав закрадатися сумнів, що таке навернення неможливе. Одного разу, читаючи часопис «Греко-Католицька Традиція», я натрапила на статтю, де розповідалося про сестру-монахиню, яка молилася за душі всіх померлих у своєму місті, а одна пані жила грішним життям і відійшла до вічності без Святих Тайн, монахиня думала, що не буде за неї молитися, тому що та грішна душа пішла до пекла. Але душа жінки об’являється сестрі і просить про молитву за неї, бо в останню хвилину життя Мати Божа випросила для неї спасіння. Я зрозуміла, що навіть найбільший грішник може отримати спасіння, якщо взивати про поміч до Марії. З Божим благословенням я продовжила молитву за навернення батька і невдовзі він захворів, попередній діагноз ‒ рак легень. Йому було важко дихати і він не міг сам пересуватися, були лікарні і багато обстежень, а я молилася і просила його висповідатися. Після Різдва, на свято архидиякона Степана батько дає згоду на сповідь. Отець Мирон приїхав до нас додому, дякуючи Божому Провидінню, висповідав батька і уділив Святу Тайну Подружжя. А потім трапилось ще одне чудо: виявилося, що в тата не рак, а хворе серце. Він почав потроху набиратись сил. Мати Божа ніколи нас не залишить. Молюся і надалі, бо батьки мого чоловіка теж не шлюбовані. Вже пройшло трохи часу, і коли друкувала цю розповідь, ми отримали ще одну ласку: мій чоловік покинув палити, хоча впродовж багатьох років не міг здолати цієї згубної звички. Я безмірно вдячна Матінці Божій, нехай Вона допоможе всім і візьме під Свою опіку.

Галина Війт м. Львів

6 жовтня 2017 року Божого