Свідчення

Через Св. Вервицю я випросила повноту життя, яке почало згасати

Слава Ісусу Христу! Пречиста Діва Марія була близька моєму серцю з дитинства. У моєму житті було багато ситуацій, коли я була впевнена, що Марія мені допомогла. Із Св. Вервицею я не розлучалася ніколи, але про Помпейську дев’ятницю дізналася нещодавно. У липні 2009 року моя внучка захворіла на лейкемію. Почалася боротьба за її життя і здоров’я і молитовний штурм Неба. Всі мої знайомі, священики, сестри-монахині просили Бога здоров’я для внучки. У грудні, на Різдво, настала криза, внучка перестала їсти і ходити, згасала. Її сумні очі я не забуду до смерті. Від січня я була при її ліжку в лікарні. І тоді в журналі прочитала про Помпейську дев’ятницю. Я почала гаряче молитися, оскільки це молитва не до відмови, я буду просити. Внучка потроху поверталася до здоров’я. 11 лютого вона вийшла з лікарні. У листопаді 2010 закінчила брати «хімію». Тепер вона здорова і повна життя, хотіла б лише повернути час, який їй забрала хвороба. Зараз вона молиться на Св. Вервиці. Бо на вервиці я випросила повноту її життя, яке згасало. Дякую Тобі, Маріє, за цю ласку, за реколекції, які я пережила біля ліжка хворої внучки. Дякую за все моє життя від дитинства аж по сьогоднішній день. Дякую, дякую і перепрошую за мою холодність і упадки.

Вдячна бабця Стася

13 вересня 2013 року Божого