Свідчення

Вимолила

Я пообіцяла, що напишу свідчення, коли ми будемо вдома з дочкою. Так сталося в суботу, 4 липня 2020 року, Тося вдома з нами. Однак з самого початку... Я завагітніла після чотирьох попередніх викиднів, боялася піти до лікаря й знову це почути: «На жаль, вибачте...» Проте цього разу все було інакше: серце билося, дитина розвивалася під моїм серцем. Пройшли тижні і лікар-куратор попросив нас провести обстеження, після чого виявилося, що мозок Тосі виглядає не так, як слід, а наступні обстеження підтвердили проблему. Саме тоді я знайшла в Інтернеті дев’ятницю й почала молитися на вервиці, просити Маму, щоб з мозком моєї дитини все було добре. Тим часом ми робили генетичні тести, за нами стежили спеціалісти-генетики, ніхто не давав навіть маленьких шансів. Протягом кількох тижнів я тричі почула вирок, що можу законно перервати свою вагітність. Звичайно, про це не могло бути й мови. Протягом восьми місяців я відмовила три дев’ятниці. Тося народилась 10 грудня. Я весь час молилась «Радуйся, Марія», і під Твоїм захистом дитина народилася шляхом кесаревого розтину, в неї були проблеми з диханням, я не мала права навіть торкатися її. Наступного дня донечка потрапила до реанімації, оскільки не дихала самостійно. Увесь час я молилась дев’ятницю, просила в отця Піо, отця Пачинського, Івана Павла ІІ та св. Риту здоров’я для малечі. Чи була я вислухана, якщо вона й з нами, не дихає сама – лише через трахеотомічну трубку, але її посмішка дорожча за всі скарби світу. Сьогодні Тосі виповнилось сім місяців і я дякую Матінці за все, продовжую молитися вервицю, бо тільки вона дає мені спокій. Я щиро сподіваюсь, що мої прохання будуть вислухані й моя дочка буде дихати сама. Моліться, бо вервиця – це сила.

Моніка

25 липня 2020 року Божого



Помпейські свідчення друкуються в газеті "Греко-Католицька Традиція"
Subscribe.

Посилання на сайт Священичого Братства Святого Йосафата
Email icon.

Пожертва на Духовну Семінарію Непорочного Серця Матері Божої Фатімської
Charity icon.