На Помпейську дев’ятницю я натрапила випадково на одному із християнських сайтів. Незабаром у мене виникли серйозні проблеми з донькою. Дев’ятниця стала моєю опорою у ці складні хвилини. Я відчувала опіку Марії, хоча часто бунтувалася, коли не бачила чуда зміни моєї доньки і її поведінки. Весь час, уже півтора року з перервами, я відмовляю дев’ятницю. Зараз донька поволі виходить із поганої компанії й починає розуміти свої помилки. Це ще довга дорога, але без вервиці і молитви я б не підняла цього хреста. Я вірю і довіряю, що Бог має хороші плани щодо моєї доньки. Відчуваю, що Марія є з нами постійно й ніколи нас не опустить. Точно дивом є те, що я зовсім по-іншому молюся і дивлюся на світ і людей. Можливо, я навіть не задумувалася, що починати потрібно з себе. Заохочую кожного до цієї такої гарної молитви! Вона має таку силу, що людина завжди прагне її відмовляти, адже нам і нашим сім’ям так необхідно молитви, спокою і довіри до Божого Милосердя.
Божена
28 грудня 2016 року Божого