Збереження шлюбу

Мій шлюб був у великій небезпеці розпаду. Після 7 років спільного життя з’явилися перешкоди та склались такі нестерпні обставини на той час (до Помпейської дев’ятниці), що, здавалось, прощення неможливе. Я не бачила реального шансу відновити наші стосунки з чоловіком. У тому розпачі почала молитися, вчилась молитви на вервиці. Раніше я ніколи цього не робила, а уникала і соромилась. Одного разу натрапила на Помпейську дев’ятницю та свідчення людей. Вирішила прийняти цей виклик. Я не знала, що справді буде для мене найкращим, але єдине, що знала точно, шлюб – свята справа і без бою її залишити не можу. Принаймні спробую поборотися духовно. Тому молилась за свого чоловіка. Я не просила про його повернення, бо сама не знала, чи цього хочу. Просила помочі Матері Божої: «Ти знаєш, що для мене і для нього є найкращим. Віддаюся Божій волі і зроблю все, що мені порадиш, Діво Маріє, бо знаєш наші серця найкраще». Те, що сталося, є надзвичайним. Наші відносини повільно почали покращуватися, ми почали бачити помилки, які робили щодня, що були сліпі і далекі від Церкви та Господа Бога, яким поверхневим, штучним та егоїстичним було наше життя. Ми вдвох наблизились до Бога, наш шлюб і наші серця змінилися чудовим дотиком Божої Руки. Мати Божа зробила так, що зник розпач, смуток, ревнощі, а з’явились віра, надія, любов, спокій, взаємоповага, перспектива спільного життя. Я вибачила. Чоловік почав працювати над собою, результати чого видно з кожним днем. Пізніше я також молилась, щоб ми обоє витривали у вірі і все довіряли Богові. Однієї суботи подумала, що було б добре, коли б священик в неділю виголосив проповідь для нас. Так і сталося. Наступні три неділі ми слухали чудові проповіді про шлюб, сім’ю, віру, вірність, Святу Тайну Подружжя та навернення. Я сиділа на лавці зі скляними очима, не перестаючи плакати. І який чудовий збіг – якраз у той час в нашій церкві було відновлення шлюбної присяги. Ми вирішили взяти участь. Я ніколи не переживала чогось подібного. Те, що зробила Мати Божа для мене і мого чоловіка, є незбагненним. Я така вдячна і щаслива! Я зрозуміла, що ми не самотні у цьому світі, бо маємо Маму, яка нас любить та обнімає кожного, як мати свою дитину. А мені так Її бракувало. Сьогодні я почуваю себе так, ніби отримала нове життя і то багатше, міцніше , повніше і спокійніше.

Кася

19 серпня 2019 року Божого