Свідчення

Свідчення про ласки Помпейської дев'ятниці

Поможи нам, Матінко з Небес, Кожному донести власний хрест… Найважливіше в житті кожного з нас – це опіка Марії: завжди, де б ми не були, важливо бути під Її покровом. І Свята Вервиця – це наш незмінний прямий зв’язок з Матір’ю Божою тут, на землі. Якою дорогою в очах Марії є наша молитва на Вервиці! Вона найпильніше вислуховує тих дітей, які взивають до Неї через цю молитву. Велика увага вірних сьогодні звернена до набоженства Помпейської дев’ятниці: 54 дні молитви на Вервиці, 15 Розважань щодня, неустанна опіка Марії. Вперше про це набоженство у травні 2014 року розповів о. Степан Курило. Після розповіді отця про суть дев’ятниці, не залишалось жодних сумнівів щодо того, чи її розпочинати. Коли береш у руки Вервицю й розпочинаєш першу дев’ятницю, відмовляєш раз за разом «Богородице Діво» – в якийсь момент розумієш, що в серце і душу повертається спокій, а молитва приносить Благодать Божу. І як би не було важко – Вервиця допоможе, як би не було боляче – Вервиця вилікує, яким би не було падіння – Вервиця допоможе піднятись. І щонайголовніше: молитву Помпейської дев’ятниці Мати Божа ніколи не залишить невислуханою. Часом буває, що посеред життєвої метушні на молитву залишається зовсім мало часу, але за дивним Божим задумом, відколи відмовляю Помпейську дев’ятницю, ще жодного разу не забракло години в добі, аби помолитись. А коли закінчується дев’ятниця, і відмовляю лише одну частину розважань на день, то весь час здається, що ще треба помолитись. Так у серці вкорінюється любов до Марії і любов до Святої Вервиці. Помпейська дев’ятниця – найсильніша молитва, бо Мати Божа завжди її вислуховує. За молитвами дев’ятниці Марія провадить у житті тих, за кого ми молимось; береже тих, кого ми поручаємо під Її Материнський покров; заступається за тими, кого ми віддаємо в Її опіку. Коли в серпні 2014 року на Сході України точилися найжорстокіші бої, на противагу ворогам, у чиїх руках була зброя, у наших руках була Вервиця, а за нашими солдатами йшла Марія. Суботнього вечора до моєї знайомої подзвонив брат, який перебував на передовій. Він говорив мало, але – найголовніше. Усі ми тоді зрозуміли – можливо, це був останній дзвінок… З його розповіді було очевидно, що ситуація погіршується з кожною хвилиною, багато його побратимів вже заплатили життям за волю. Розмова закінчилась – а попереду всіх чекала важка ніч. І в той момент ми всі взяли в руки Вервицю. У благанні до Матері Божої Помпейської тремтіла душа. Що відбувалося на східному кордоні в ту ніч, знає лише Бог, але зранку –живий і здоровий! –брат вийшов на зв’язок. Він розповів, що, хоча ситуація була вкрай небезпечною, невдовзі прицільний обстріл припинився. Над ними була опіка Марії. Молитва на Святій Вервиці має силу творити чудеса. Був період у житті, коли в серці вирували почуття, душа потребувала надзвичайно важливого для неї спокою. І тоді знову отець Степан нагадав про набоженство Помпейської дев’ятниці. Марія заспокоїла серце і душу. Вона немов простягнула Свою Руку й повела за Собою правильним шляхом. Це і є довіра, коли все складаєш у руки Матері Божої, бо знаєш, що Вона – Добра Мати й завжди буде нас оберігати. Молитва на Вервиці є надзвичайно вагомою у нашому житті, хоча часто ми про це не здогадуємося, не помічаємо цього, не розуміємо її ваги. Вона дає спокій, вказує правильний шлях, дає добру пораду, вчить любові, вірності, вчить творити добро і бачити добро в інших, вона просвітлює душу, зміцнює віру. Отже, вона простягає руку – і вкотре допомагає підвестись. Як би не було до болю важко – за заступництвом Матері Божої Помпейської немає нічого неможливого. Дякую Матері Божій за цей чудесний дар молитви – Святу Вервицю. Дякую Богові за всі уділені ласки. Дякую отцеві Степану Курилові за те, що навчив цієї великої Помпейської дев’ятниці; за те, що раз за разом не втомлюється нагадувати про цю молитву і тим самим закорінює в душі любов до Вервиці. Нехай добрий Бог винагородить Вам за це, а Мати Божа Помпейська провадить Вас у житті!

Марія, парафіянка храму Свв. Верховних Апп. Петра й Павла (Львів, Рясне-1)