Свідчення

Коли беру до рук вервицю – відчуваю незрозумілу силу.

Про Помпейську дев’ятницю я дізналася від кузини, яка дуже інтенсивно її відмовляла. Вона сказала мені, що ця вервиця робить чудеса, тому я вирішила дізнатися про неї більше, але сумнівалася, чи дам раду. На той час це був для мене великий обов’язок. Та прийшов такий момент, коли я сказала собі, що це повинно статися сьогодні. У вересні минулого року я почала Помпейську дев’ятницю. Ласки з’явилися одразу. І я задумалася, чи це лише моє мислення на цю тему, чи я справді нічого не потребую. Незважаючи на те, що мій налоговий гріх відійшов у забуття, в мене почалися постійні сварки в сім’ї. Я не могла знайти ні з ким спільної мови. Якщо щось було не так, як я хотіла, я лютувала. Це не було нормально. Я закінчила дев’ятницю, але сварки були надалі, хоча зі мною вже можна було говорити. Тепер, коли пишу це свідоцтво, я знову повернулася до свого налогу. Я планую наступну вервицю в тому ж наміренні. Я відчуваю внутрішню потребу цієї молитви, цієї щоденної присутності Марії. Бо коли я беру до рук вервицю – відчуваю незрозумілу силу, якої не можу передати словами. Проте я знаю, що це сила любові і допомоги нам всім, котрі моляться. Просіть і дасться вам. Просімо й отримаємо! Маріє, дякую Тобі за ласки, якими ти мене обдарувала!

Кая

19 березня 2016 року Божого