«Майте віру, як зерно гірчичне»

Зізнаюся чесно, що не хотіла писати про отримані ласки, відмовляючи Помпейську дев'ятницю. Але вважаю, що це не моя заслуга, а прояв сильної віри, коли мова йде про спасіння людської душі. Мій батько, сьогодні вже покійний, половину свого життя зловживав алкоголем. Скільки було сліз і благань, щоб залишив чарку, але все було даремно. Більшість наших свят закінчувались скандалами або навіть бійками, через алкоголь. Дуже часто прокрадалась думка, чому Бог не вислуховує наших молитов? Напевно, Він про нас забув! Як тільки одного разу почула про Помпейську дев'ятницю від о. Андрія Коваля, то зразу ж розпочала молитву за відвернення батька від алкоголю. Після закінчення однієї дев'ятниці, безперервно розпочинала наступну. Чесно кажучи, вже збилась з рахунку, скільки ж дев'ятниць було відмовлено, але все без змін. Окрім ревних молитов, завжди добавлялись жертви, прощі, відпусти, Св Причастя, адже я свято вірила, що Марія його не опустить. Підтвердженням того, для мене була його дата народження – 13 серпня, день Матері Божої Фатімської. Я завжди знала про присутність Марії біля батька, оскільки при ньому постійно був Зелений Параман. Коли тільки він бачив мене на молитві, то проявляв сильну ненависть до Церкви. Найбільшої злоби йому додавали мої часті поїздки на нічні адорації в Рясне - 1. Після багатьох років терпіння і неустанних молитов, до мене прийшла думка, що потрібно змінити намірення. Я розуміла, що якщо Бог не хоче відвертати батька від алкоголю, значить у нього є Свої плани на його життя, які на цей час мені були невідомі. Я продовжувала Помпейську дев'ятницю, але до свого намірення вже додала, щоб тато не помер без покаяння, і щоб традиційні священики сповідали та хоронили. На цей час в таке чудо було б нереально повірити. Але для Бога нема нічого неможливого, залишалося тільки вірити. Постійно повторювала: «Він без сповіді не помре!» Минуло вже трохи часу, і мій батько захворів. Хвороба його трохи налякала, і він дозволив покликати священика, щоб висповідатись. Останніми роками, він не ходив до церкви, тому погодився на сповідь будь-якого отця. Тайну Сповіді уділяв о. Павло Канарський. Стало трохи легше, хвороба відійшла, і він знову взявся за чарку. Але вже не довго пив, бо хвороба дала про себе чути, і швидко почала прогресувати. Одного ранку, після звичного похмілля, батько потрапив у лікарню через біль у нозі. Зробили термінову операцію, але стан здоров'я не покращувався, а навіть навпаки. Лікарі бачили лише один вихід із даної ситуації - ампутація ноги. З кожним днем сили все більше його покидали, і відважитись на ампутацію було все страшніше. Не марнуючи часу, покликали в лікарню о. Юрія Вовка, він висповідав і уділив Тайну Єлеопомазання. Після довгих вагань відмовились від ампутації і забрали додому (по його волі). Ще в лікарні ми були попередженні, що якщо ноги не відрізати, то вона почне заживо гнити. Результат не змусив на себе чекати, з кожним днем уражених ділянок ставало все більше, шкіра просто живцем відпадала від костей. Важко було дивитися на такі терпіння, але довго вже не мучився. Подала на дев'ятницю до Св. Миколая Чудотворця. Настав останній день, в суботу зранку було закінчення дев'ятниці, а опівдні перестало битися його серце. Ще один доказ, що Марія була поруч з ним – година смерті прийшла, коли відмовляємо «Ангел Господній...» Мої переживання на цьому не закінчилися. Я була безмежно вдячна Богові і Матері Божій за ласку щасливої смерті для батька, але попереду ще чекав похорон. Батько виховав трьох дітей, і всі троє ходять до різних церков. Дуже часто в сім'ї стосовно релігії були конфлікти і непорозуміння. І хто ж, все-таки, проведе чин похорону? Ці переживання я впевнено віддала в руки Матері Божої. Колись таке чудо мені могло лише снитися - чин похорону відслужив о. Олексій Кошла у день Св. Миколая (19 грудня 2021 року Божого). За отримані ласки, я щиро завдячую Марії.

Марія

смт Шкло 3 лютого 2022 року Божого