Господь може все!

Розпочався новий навчальний семестр. На основі попередніх років я розуміла, що предмети, які вивчатиму, і 13 іспитів під час сесії будуть досить складними, тому почала молитися дев’ятницю, щоб з першого разу успішно скласти сесію. Закінчила дев’ятницю, і розпочався гарячий період іспитів, між якими були досить короткі терміни для підготовки. І от прийшов час найскладнішого на думку старшокурсників іспиту, але я була впевнена, що Марія допоможе і чудом опинюся серед тих небагатьох людей, яким вдасться його скласти. Результати було оголошено одразу після написання, і виявилось, що я не склала. Мені було прикро, але в душі я не звинувачувала Марію, адже один невдалий іспит не є трагедією, хоча й дуже хотіла його скласти і забути – не вийшло. Була саме перша п’ятниця місяця, і я, як зазвичай, пішла до костелу на Месу та до сповіді. Подумалося, що з цим іспитом ще не все втрачено, хоча вже й не буде можливості скласти його знову. Після костелу я зустрілася з друзями. Ми втішали один одного, тому що всі провалили іспит. Цього ж вечора були оголошені результати ще одного іспиту, який, як виявилося, я також не склала. Моєму розчаруванню не було меж, не мала сил і бажання продовжувати навчання. Семестр мене надзвичайно виснажив, а перспектива не мати канікул перед наступним зовсім мене не радувала. Наступного ранку оголошено результати третього іспиту, який я теж не склала. Через кілька днів можна було піти й подивитися свою роботу з другого іспиту. Я вирішила, що варто боротися до кінця. Виявилося, що я була єдиною людиною в цьому році, якій професор неправильно підсумував бали, помилившись не на один, а на цілих три бали, завдяки чому вийшла моя омріяна трійка. Я дуже зраділа, але цього дня ще дещо сталося. Через те, що перший іспит не склало дуже багато студентів, професор вирішив вперше в історії університету знизити прохідний поріг на 5 балів – якраз стільки мені потрібно було для того, щоб скласти, і я опинилась в кількості тих небагатьох щасливчиків. Я плакала від радості і була надзвичайно вдячна Марії за її милосердя. Третій іспит потрібно було складати ще раз, але це було досить легко, і я без проблем дала собі з ним раду. Для мене ця ситуація надзвичайна. Я все ще не можу повірити в це, але, дорогі, коли справа програна для нас, Бог може все зробити проти людської логіки, просто треба Йому завжди довіряти і вірити. Тепер я знаю, наскільки це важливо. Маріє, щиро дякую Тобі!

Клавдія

14 жовтня 2019 року Божого