Діагноз

У серпні 2019 року мені поставили страшний на той час діагноз: важка дисплазія шийки матки, початкова стадія раку. Я молода, заміжня, але дітей у нас ще немає. Звісно я впала у шок, ніхто з лікарів гінекологів не змогли мені допомогти, лиш розводили руками, що не в силі провести лікування. Потрібен був лікар онкогінеколог, щоб провести швидко операцію для того, щоб хвороба не почала переходити на матку. Довгий час я намагалася потрапити до лікаря професора, але марно. Самі розумієте, бажаючих було багато. Мене огорнув біль та розпач. Я плакала ночами у подушку, одна думка, що я можу не мати дітей мене вбивала. Якось одного дня мене осінила думка, щоб навчитись молитись на Вервиці. І так я натрапила на свідчення Помпейської дев’ятниці. Наступного дня замовила книжечку і почала молитись. З кожним днем я все більше і більше відчувала ласку і любов Божої Матері. Вже не хотілось плакати ночами у подушку, з'явився спокій у душі. Коли почала відмовляти подячну частину, одна моя знайома змогла домовитись про прийом до професора онкогінеколога. Після огляду мені назначили операцію: конізацію шийки матки. Та коли я приїхала повторно, мені повідомили, що результати аналізів добрі, а при огляді виявили, що дисплазія майже зникла. Здивуванню лікарів не було меж, адже важка дисплазія не може перейти у легку форму. Але для Господа Бога можливо все. Я знаю, що Божа Матінка мене вислухала і тепер ніколи не перестану молитись до Її Милосердного серця.

Олександра Пономаренко

12 березня 2020 року Божого