«О Маріє, Мати Божа Неустанної Помочі! Вислухай голос душ благаючих, що ми кличемо до Тебе з довір’ям».

Неустанна Поміч кожної секунди для кожної людини, яка взиває до неї з довір'ям. Здебільшого нас, лінивих і літепних людей, приводить до молитви біда, терпіння, тривога. Тоді наші молитви збільшуються, стають щирішими. Так багато з нас відшукали для себе «Помпейську дев'ятницю». Про цю дев'ятницю я довідалася у липні місяці 2014 року на Ігнатіанських реколекціях від о. Андрія Коваля. Тоді ще була в роздумах, чи під силу мені ця молитва. Але, як в кожної людини, у мене багато тривог і переживань. І вже 5 серпня я розпочала першу дев'ятницю за оздоровлення дочки, у якої були серйозні проблеми зі здоров'ям. Ще не закінчивши дев'ятниці, уже відчули поміч Матері Божої (лікар був подивований стрімким покращенням результатів аналізів). Другу дев'ятницю я розпочала, коли двоє близьких мені людей посварилися. Та щей як! Здавалося світ рухнув і примирення не буде ніколи, або воно буде тривати дуже довго. Розмови з цими людьми були марними, тому я зразу вдалася до молитви. Напевно, молитва моя була дуже щирою. Розпочинаючи дев'ятницю, я говорила з Богом і Дівою Марією, не бачачи виходу з цієї ситуації, я довірила їм вирішення проблеми і просто молилася. Моєму здивуванню не було меж, коли не закінчивши ще прохальну частину дев'ятниці, молитва була вислуханою. Двоє людей в дивний спосіб почали спокійно спілкуватися, спільно працювати і жити. Для мене це було чудо більше, ніж оздоровлення хворої. Не зважаючи на це, дев'ятницю я домолилася до кінця і ще раз переконалася, що Мати Божа вислуховує наші молитви і допомагає нам неустанно, за винятком речей, які нам не є потрібними. Після цього я відмовила ще три «Помпейські дев'ятниці» в наміренні особи, за долю якої дуже переживаю. Конкретного прохання не виділяла, бо не знала, що потрібно цій людині в даний час найбільше, але була впевненою, що моя молитва буде вислухана і тому просила: «Мати Божа випроси у Бога ласки, яка в даний час для цієї особи є найнеобхіднішою для спасіння її душі». Коли розпочався ювілейний рік об'явлень Матері Божої у Фатімі, ми з сім'єю стараємося спільно молитися ввечері на вервиці і дев'ятниця до Матері Божої Помпейської, здавалося, відійшла на задній план. Так тривало три місяці. Та пишучи ці рядки, я вже маю постанову розпочати молитися Дев'ятницю, як би не бракувало часу, бо відчуваю в цьому потребу. Молитви забагато не буває. То ж закликаю всіх до молитви з вірою, а Мати Божа завжди нас вислухає і випросить у свого Сина ласки, які потрібні для нашого спасіння.

Підвірна Лідія, парафіянка храму Святих Верховних Апостолів Петра і Павла (Рясне I)