Свідчення

Ласки Марії не мають меж

У вересні 2009 року лікарі виявили у моєї сестри Агати рак товстої кишки. Зробили операцію. Потім був рік хіміотерапії. У жовтні під час огляду виявлено рак лівої легені. Знову операція. Було видалено частину легені, яка була уражена раком. Знову минув рік хімії, після якої моя сестра повернулася на роботу. У серпні 2012 року Агата пішла на профілактичний огляд і зробила томографію шлунку й тазу. Лікарі знову виявили пухлину, тепер на печінці. Для впевненості сестра пройшла ще додаткові обстеження. Але пухлина на печінці — це рак печінки. Вкінці 2012 року лікарі призначили, третю операцію і запланували хіміотерапію печінки. Новину про розвиток ракової хвороби моєї сестри я прийняв з дивним внутрішнім спокоєм і вірою у Божу допомогу, я поклався на Його волю. Ані на хвилину не приходила до мене думка, що щось може бути погано. Від початку цієї хвороби (вересень 2009) моя сестра довірилася Богу. Адже перебуваючи в лікарнях, після операцій, різних обстежень, хіміотерапій, вона бачила людські терпіння і трагедії. Бачила як і перемоги, так і поразки. Її тримала лише віра і часте відвідування св. Літургії та приймання Св. Причастя. Якщо б не це, то напевно давно програла б цю боротьбу з раком. Бог дав їй силу до змагання і допоміг зрозуміти те, що з вірою людина може багато перенести. Бог нас любить, дає нам стільки, скільки ми можемо витерпіти. На свято Св. Архистратига Михаїла я замовив Св. Літургію в наміренні ласк для Агати. Щодня в молитві я просив Божої волі у цій справі. У мене є кілька друзів, на яких я можу покластися, якщо йдеться про молитовні справи. Незважаючи на велику відстань, різні часові пояси, мови ми допомагаємо одне одному молитовно в різних ситуаціях. І цього разу я теж до них звернувся. Я сам молився і на колінах просив Бога про ласку і силу. Лише Він у мене залишився (зрештою не перший раз). У жовтні цього року під час відпустки я поїхав на молитовне зібрання разом із сестрою, її чоловіком і сином. Головним наміренням було оздоровлення сестри. Від сестри монахині я отримав книжечку «Помпейська дев’ятниця» і вже наступного дня я розпочав це набоженство. Цей один день я не зволікав, лише для честі Бога я не хотів приймати жодних додаткових набоженств, які потім занедбав би. Ця дев’ятниця триває 54 дні й складається з прохальної і подячної частин. А в мене важливі намірення для своєї родини. Цей один день був необхідний для зміни моїх цінностей і пріоритетів. Цей день був потрібний для зросту моєї довіри до Бога. Адже треба довіритись Йому, Його волі. Його волі як в часі, так і у просторі. Мушу зауважити, що час від часу я практикую різні дев’ятниці і набоженства, які тривають багато днів і не трактую їх як торгівлю з Богом. Я — це я, а Ти, Боже, даси мені те чи оце. Я знаю і розумію, що я порох і грішник цілком залежний від Його волі. І Він знає краще, що, як і коли має статися. І коли важко, я Йому довіряю. Навіть тоді, коли є для мене незрозумілий, коли Його логіка для мене не така, як моя, тоді найважче довіряти. Отже, 8 жовтня 2012 року я почав Помпейську дев’ятницю за мою сестру. В часі цієї молитви трапився один випадок. Операція сетри була запланована на 29 жовтня, під час прохальної частини. Я подумав собі, що було б добре, коли її перенесуть на кілька днів, коли розпочнеться подячна частина. І несподівано лікарі перенесли операцію на 5 листопада — другий день подячної частини дев’ятиці. Чекаючи на операцію, Агата молилася за ласки, які Бог вважає за необхідне, й просила, щоб могла прийняти Божу волю з покорою. За день перед операцією вона була на Службі Божій і прийняла св. Причастя та Оливопомазання. Вона була спокійна, вірила, що Бог з нею. Наступного дня, 6 листопада, я зателефонував до сестри й почув дивну новину: під час операції лікарі виявили, що жодних пухлин на печінці немає, є лише дві рани, ніби сліди після пухлин на тих місцях, які попередні обстеження підтверджували як ракові пухлини. Лікарі, не вірячи своїм очам, постановили зробити додаткові обстеження, які й так нічого нового не дали. Всі були дуже здивовані, а лікарі навіть не хотіли про це говорити. Для мене все було зрозуміло, а саме, що це було Боже чудо і ласка, випрошена через Марію. Моїй радості не було кінця. Бог сам знає, що для нас добре, як і коли це має бути. Я хочу подякувати Йому через Марію. 12 січня 2013 року відбулася подячна Св. Літургія.

Анджей

13 вересня 2013 року Божого