Карантин мене приблизив до Бога

Христос Воскрес! Помпейську дев'ятницю я не відмовляла. Я всього – на – всього відмовляла 4 рази неустанну Вервицю, і після її закінчення, щодня, до сьогодні по 1 частині. І навіть це було не просто. Все життя я відмовляла найлегшу і найкоротшу Вервицю «О Маріє, Мати Божа, поможи нам». І то не щодня, а десь-колись. Карантин мене приблизив до Бога, бо в цей час я частіше відмовляла Вервицю. Якщо чесно, мені ніби відкрились вуха. Я зі всіх сторін чула, що треба молитися на Вервиці. Я то і раніше чула, але не дослухалась. А коли почалась Духовна проща – думаю, все, треба молитися. І хоч я не записалась в список, бо не було місця, я дивилась, котра година і які таїнства в цей час молитись. І так почала. Вервиця з таїнствами спочатку мені здавалась чимось дуже важким. Помогла інструкція на сайті. Вервиця довга, але я просила витривалості в молитві. Відмовляла в наміреннях, які були написані на сайті, плюс – могла додати щось своє. Мені самій не віриться, як за такий короткий час побачила ласки Матері Божої. Вчора ми помирились з кумами. Рік тому чоловік посварився через роботу з кумом (наша дитина – їх похресниця, їхня дитина – похресниця мого чоловіка). Це була серйозна сварка, ніхто не визнавав своєї провини. Рік тому кума дзвонила до мене з такими претензіями, що я тиждень не могла прийти до себе, ми були, як після похорону: визнавати свою вину чи йти на поступки ніхто не хотів. Це була глибока пропасть. Я знала, що гніватись великий гріх, і дуже за це переживала. В нас були родичі – 2 рідні брати, старші особи, вони не примирились аж до смерті. Для мене це було дуже страшно, і я боялась такого повтору. І хоч ми молоді, нам по 30 років, але ніхто ж не знає скільки проживе. Я хотіла того примирення і час від часу за нього молилась. Перший крок був на Великдень. Я подумала, що в таке велике свято куми просто не зможуть відмовити. Я помолилась «Царю Небесний», попросила придумати слова для смс. «Христос Воскрес! Що би там не було, але ми були кумами і залишимось ними. То був і Ваш і наш вибір. Непорозуміння, образи, які в кожного з нас назбирались вартує простити забути і не пам'ятати. Особливо сьогодні. Якщо так подумати, то Бог помер і за наш гріх, за нашу сварку також. Але він простив і Воскрес. А якщо Він зміг простити, то і ми повинні так зробити». І це був перший крок. А вчора Мати Божа так все провернула, ніби тої сварки взагалі ніколи не було. Ніби ту сторінку просто вирвали з життя. Дуже дякую Їй за отримані ласки. Я собі можу тільки уявити, які ласки можна випросити, якщо відмовляти повну вервицю, або Помпейську дев'ятницю. Я планую і далі щодня молитись принаймні одну частину вервиці. Але як то буває: от вчора в мене вже були думки, що нема сили, замучена, завтра. Але я себе змусила помолитись Славні таїнства. Як тільки почала, то і сила з’явилась. То була просто подячна Вервиця. Можете не відповідати на цей лист, це не запитання. Написала тут, бо це не свідчення Помпейської вервиці. Але дуже хотіла подякувати, за те, що просите молитись на вервиці і ширите різні свідчення через Інтернет. Христос Воскрес!

Мар'яна Труба

25 травня 2020 року Божого